Виховний захід для учнів 10 кл. "Діти: злочин і кара"

Виховний захід для учнів 10 кл.

ДІТИ: ЗЛОЧИН І КАРА            Закон суворий, але це – Закон

 

 

Обізнаний – значить озброєний

 

Незнання закону не звільняє від відповідаль­ності

 

 

 

 

 

Мета уроку: ознайомити учнів з основними статтями Карного й Адміністративного кодексів України; навчити розрізняти вчинки залежно від того, яку відповідальність вони передбачають; ознайомити з можливостями щодо захисту своїх прав.

Обладнання: виставка нормативних документів; літератури з темп; «мікрофон», картки; Кримінальний кодекс України; плакати з висловлюваннями: «Наскільки людина перемагає страх, настільки вона людина» (Т. Карнейль); «У страху більше зла, ніж у самому предметі, якого бояться» (Цицерон);  «Великі нещастя не бувають тривалими, а дрібні не варті уваги» (Д. Леббок).

Хід заходу:

Учитель. «Героїням» — чотирнадцять і п'ятнадцять. Як про це розповідають матеріали міліції, під виглядом перепису учнів, Галя і Люда обходили квартири у мікрорайоні. Результати цього «перепису» виявлялись і   дещо несподіваними для окремих квартиронаймачів: в однієї громадянки, наприклад, зник ручний годинник, що лежав на столику, в іншій квартирі — нова кофтинка, з третьої — теж деякі речі жіночого туалету.  Звичайно, оперативні працівники міліції без особливих зусиль знайшли цих, з дозволу вказати, «прихильниць всеобучу» і ті речі, що зникли.
     Дві звичайні дівчинки, з тих, яких називають «важкими». Обидві росли без батьків. Щоправда, у Галі є вітчим, але, мабуть, невідомо, що краще: з ним чи без нього. Все домашнє життя — це пиятики, скандали, бійки. Де тут мамі та вітчиму думати про дочку — хоч би розібратись у своїх справах. І поки батьки сварилися та розбиралися у своїх стосунках, дочка почала пропускати уроки в школі, іноді ночувала не вдома, а у подруг, заглибилась у світ власних переживань. Вона захопилася хлопцями в найгіршому розумінні цього слова. Почала приходити додому дуже пізно, а часом і зовсім не з'являлася.
     У крадіжки Галя втяглася якось непомітно. Спочатку це були ручки, рукавички, дрібні гроші. На дрібниці ніхто не звертав уваги, а мама і вітчим на цілком виразні тривожні сигнали школи абсолютно не реагували — вони продовжували розбиратися у своїх стосунках. У дівчини з'явилась впевненість: їй усе сходить з рук! Крадіжка нового пальта з вішалки у школі. І знову мама не реагує, мовчить. Наполегливість школи і спроби організувати виховну роботу з   Галею мама зустрічає мовчазним пручанням. Вона сприймає все як надмірну настирливість учителів. Якось приходить до школи із заявою на ім'я директора.  У ній вона просить видати особову справу дочки у зв'язку з переїздом на нове місце проживання — в інше місто, до дядька. Документи видали. Але, як показала перевірка, Галя нікуди не переїхала, а з відома матері просто кинула школу та байдикувала.
     І як фінал — квартирні крадіжки разом із подругою. До речі і у подруги майже така сама доля.

Учитель. І сьогодні, діти, на нашій виховній годині мені б хотілося і поспілкуватися з вами на тему: «Діти: злочин і кара». І з'ясувати, хто винен в тому, що таке трапилося з дівчатами? Чи винні вони, і чи потрібно їх покарати за злочин?

Інтерактивна вправа «Мікрофон»(Діти по черзі дають відповіді)

1). Яку відповідальність несуть батьки за виховання дітей?
2). Де і як виховується молодь?
3). Коли і чому набувають підлітки тих вад, що жахають дорослих і примушують їх замислюватися над питанням: що відбувається з дітьми, чому вони так різко змінили свою поведінку?
Учитель. Підліток і злочин... Нібито несумісні поняття. Проте статистика свідчить, у середовищі неповнолітніх рік у рік посилюється криміногенна напруженість. Є все: злісне хуліганство, бійки, грабежі, розбій, крадіжки, вбивства, ґвалтування. Так що ж відбувається з нашими дітьми. Відбилися від рук?  Потрапили в тенета злочинного світу? Чи вони просто такі, якими їх виховали батьки, усе суспільство? На ці та інші питання ми сьогодні повинні спробувати дати відповідь.

Учитель. І відповіді будемо шукати з різних позицій: лікаря, психолога, юриста, представника громадськості. У кожного з вас на парті лежить картка з позначкою тієї групи, в якій ви будете сьогодні працювати.

Інтерактивна вправа «Знайди своїх»(Діти діляться на групи)Завдання групам(Усі завдання написані на окремих аркушах)

Психологи. Вчинок — елементарна клітина поведінки людини — являє собою одночинний ,  відносно завершений акт поведінки. Викликанні! причиною зовні, прямою або опосередкованою, і проходить за певних обставин у конкретній ситуації. Звичайно, вчинок від вчинку різниться. Одні вчинки в житті людей зви чайні, інші — рівня подвигу. Але в будь-якому вчинкові, як в краплині води, відображається світ, проявляється характер людини, і будь-який вчинок. І залишає нехай менш помітний, але обов'язковий слід в особистості, яка його здійснила.Дати відповіді на запитання:1). Дитина здійснює той чи інший вчинок з певних причин, що спонукають її до цього. Які ж це причини?
2). Яка система правового виховання повинна бути у школі?

 

 

 

 

ЮристиДати відповіді на запитання:1). Що таке злочин?
2). Як застосовується виняткова міра покарання щодо неповнолітніх?
3). Де повнолітні відбувають покарання за скоєні злочини?
4). Яку ж кримінальну відповідальність несуть неповнолітні і за які злочини? (Розглянути КК України).

 

 

 

 

 

 

Лікарі Дати  відповіді на запитання:1). Як відомо, найбільш злочинів коїться під впливом алкоголю чи наркотиків. Як ви вважаєте, чому підлітки вживають спиртні напої? Як це відбивається на їхньому здоров'ї?
2). Неповнолітнім, щоб стати алкоголіками, достатньо вживати спиртні напої не менш одного разу на тиждень протягом лише одного року. Доза алкоголю може бути при цьому відносно невелика, всього 100г горілки або 200-300г міцного вина. Як ви вважаєте, які вчинки характеризують алкогольну залежність?
із так званої групи ризику. Які діти належать до групи ризику?
4). Що належить до наркотиків?
5). 3). Найбільше загрожує вживання алкогольних і наркотичних речовин дітям Куди направляють лікуватися неповнолітніх, які вживають наркотики?

 

Представники   громадськостіРозглянути ситуацію     Як це часто трапляється з дітьми в найскладнішому — перехідному — віці, пригода почалася з малого — з невинної, на перший погляд, гри в «пера». Збиралися на старому подвір'ї. Там у самому центрі штабелів, рейок і ящиків, накритих зверху фанерою та картоном, хлопці влаштували свій «штаб». Ні дощ, ні сніг не проникають крізь надійний дах. Та й від очей старших сховатися можна. Розмовляли про переглянуті фільми, обмінювалися марками. До цього сховища і прийшов одного разу Юрко Сичов — нахабний хлопець, років на дна старший за інших. Спочатку переглядався, грав з хлопцями в шашки. Потім перейшов на «пера». Нарешті — витяг карти.
     Сергій Колосов і не помітив, як опинився у Сича в боргу.
- Треба розраховуватись,— сказав той сердито і вимогливо, спіймавши Сергія біля виходу з школи.— Ти мені десятку винен.
- Поверну я тобі твою десятку,— насупився Колосов.
- Після дощику в четвер,— присвиснув Сичов. І наблизившись до обличчя підлітка, відчеканив тоном, який не обіцяв нічого доброго: «Увечері не розрахуєшся — поговоримо по-іншому».
     До вечора Сергій ходив сам не свій. Йому кілька разів хотілося кинутися до мами на роботу: вона чергувала в поліклініці. Але ніби якась невідома сила зупиняла підлітка: він боявся зробитися в очах друзів маминим синочком. Ось тоді-то і згадав Сергій, що мати гроші на продукти зберігає в скриньці для білизни. «Візьму десятку, може й не помітить»,— промайнула у підлітка думка. Перебравши кілька ключів, він відчинив скриньку. Грошей у ній не було. Але лежав годинник дядька Михайла, який нещодавно помер від тяжкої хвороби. Сергій машинально взяв годинник на долоню. «За чесну військову службу»,— прочитав він вигравіруваний на кришці напис. «За чесну...— зненацька для самого себе повторив він, і фарба сорому залила обличчя.— А я що роблю?»  Зачинивши скриньку, він рішуче накинув на себе пальто і попростував до мами в поліклініку.Дайте відповіді на запитання:1). Поясніть, чому хлопець опинився на грані злочину.
2). Як, на вашу думку, повинна вчинити мама, почувши розповідь сина?

Правовому вихованню нині приділяють дуже багато уваги не лише за кордоном, але й у вашій країні. Скажіть, а навіщо нам знати закони?

 

      (Запитання до класу.)

Незнання закону не звільняє від відповідаль­ності. Погляньте на епіграф сьогоднішнього за­няття: «Обізнаний — значить озброєний».

Щоб у суспільстві був порядок, щоб воно розви­валося і процвітало, необхідно, аби всі громадяни дотримувалися загальноприйнятий правил.

До порушень слід ставитися серйозно, не да­вати порушникам уникнути покарань.

Потрібно знати закони, щоб не вскочити в ха­лепу через своє незнання.

• За що ви можете бути покарані?
• Яка міра вашої відповідальності?
• Де знайти відповіді на ці запитання?
  Інформаційне повідомлення про кодекси України
  Перший і найголовніший закон нашої держа­ви — це Конституція України. Усі інші закони спираються на неї, вони не можуть суперечити їй. Законів видано багато, деякі з них об'єднані в кодекси — Митний, Цивільний, Кримінальний тощо. Дамо визначення слова «кодекс» (збірка законів).
• Як давно з'явилися закони? Так, ще з часів первіснообщинного ладу, тільки були вони не­писані. Перший відомий нам кодекс слов'ян — «Руська правда».
• Щоб попередити правопорушення, в нашій державі теж були прийняті кодекси, назвіть їх. (Адміністративний, Карний.)
• Хто їх приймає? (Верховна Рада.)
• Яка структура кодексів? Кодекс про адмі­ністративні порушення дає поняття адміністра­тивного порушення (порушення, яке не вимагає карної відповідальності) та видів покарання.
  — Хто може назвати, що це за покарання?(Попередження, штраф, конфіскація, виправні
  роботи на строк до 2.місяців, адміністративний
  арешт до 15 діб.)
  У плані самоосвіти цікаво і корисно ознайоми­тися з більшістю статей, що ви, гадаю, і зробите, а сьогодні розглянемо найактуальніші.
  У Карному кодексі України дається класифі­кація злочинів, визначення вини, роз'яснюється, хто може нести карну відповідальність і з якого віку.
  — До речі, з якого віку настає карна відпо­відальність?(З16 років, а за окремі статті 
  з 14.)
  Дається визначення покарання та його при­значення, порядок звільнення від відповідальнос­ті, а також описані правопорушення, що можуть понести карну відповідальність. Окремим розді­лом написані особливості карної відповідальності неповнолітніх.
   
  Ознайомлення з Адміністративним кодексом України Стаття 173. Дрібне хуліганство;
  Дрібне хуліганство , тобто нецензурна лайка в суспільних місцях, образливе чіпляння до грома­дян, тягне накладення штрафу 3—7 неоподаткова­них мінімумів, виправні роботи або арешт до 15 діб.
  Тому перш ніж сваритися в громадському міс­ці, зокрема в школі, подумайте про відповідаль­ність, до якої можуть притягти вас або ваших батьків.
  Стаття 174. Стрільба з пневматичної зброї в населених пунктах
  Інколи можна побачити дорослих мешкан­ців, а то і школярів із пневматичною гвинтівкою на вулиці, коли вони стріляють у пляшки, гороб­ців, голубів.
   
  Крім жорстокості та шкоди природі це звертає нас до ст. 174 «Стрільба з-пневматичної зброї в населених пунктах», згідно з якою ви можете бути покарані штрафом 5-10 неоподаткованих мінімумів із конфіскацією  зброї.
   
  Розгляд життєвих ситуацій    
  
  
                     Ситуація
  Двоє учнів почали сперечатися, кожен наполягав на своєму. Суперечка перейшла у    сварка — в бійку (Результат може бути різ­ний: від невеликих синців до ножових поранень і смерті). Залежно від міри тяжкості наслідків цей злочин розглядається в кількох .статтях.
  Стаття 116 «Умисне вбивство, скоєне в стані сильного душевного хвилювання»  обмеження свободи або позбавлення волі на строк до б років.
   
  Стаття 118 «Умисне вбивство при. перебіль­шенні межі необхідної оборони» виправні ро­боти до 2 років, обмеження свободи до .3 років або позбавлення воді до 3 років..
      ^:
  Стаття 119 «Убивство, з необережності— об­меження свободи або позбавлення волі на строк до 3 років.        
  Стаття 121 «Умисне тяжке тілесне пошко­дження» карається позбавленням волі на строк до 5—8 років.     
  Стаття 122 «Умисне середньої тяжкості по­шкодження» карається виправними роботами до 2 років, обмеженням свободи — до 3 років або позбавленням волі до 3 років.
  Стаття 125 «Умисне легке тілесне пошкоджен­ня» карається штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів або виправними роботами чи обмежен­ням свободи до 1 року.
  Можливо, ви також чули про аналогічні ви­падки з реального повсякденного життя. Давайте їх обговоримо.
   
  Робота в міні-групах
   
  Соціальний педагог об'єднує учасників у 3 мі-ні-групи, кожній з яких дає приклади вчинків підлітків. Необхідно визначити, яку відповідаль­ність будуть нести порушники. На виконання відводиться 8—10 хв.
   
  Ситуація 1
   
  Хлопцям було дуже весело, вони почувалися господарями вулиці, ображали всіх, хто проходив повз них, голосно вигукували образливі слова.
   
                                  
                                                   Ситуація 2
  Двоє дівчат постійно прискіпувалися до мен­ших, інколи били, коли ті не хотіли виконувати їхні накази. Одного разу поставили дитині синця під око і розбили носа.
  Ситуація З
  Хлопцям на канікулах було нічим зайнятися, батьки були на роботі. Вони вирішили нагодува­ти кота горобцями. Взяли батькову пневматичну гвинтівку і почали в селі стріляти птахів.
   
   
  Ситуація 4     
  ,     ;.
  На перерві учні, жартуючи, штовхали одне одного, бігали у класі. (Таке можна добачити досить часто.) Одна дитина ненавмисно штовх­нула іншу, та впала, вдарилась об парту (далі варіантів безліч: розбила голову, струс мозку  вибила око тощо)
   
   
  Стаття 128. Необережне тяжке чи середньої тяжкості тілесне пошкодження, згідно, з яким можна отримати виправні роботи на строк до 2 ро­ків або обмеження свободи до 2. років
   
  Правовий захист неповнолітніх, які всту­пили у конфлікт із законом
  Адміністративне правопорушення — про­типравна провина (умисна чи необережна), дія чи бездіяльність, що посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, за що законодавством передбачено адміністратив­ну відповідальність.
  Злочин — передбачене кримінальним зако­ном суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяль­ність), яке посягає на державний устрій України, її політичну й економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а також інше небезпечне ді­яння, що посягає на правопорядок.
  Покарання — захід примусу, що застосову­ється від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає у передбаченому законом позбавленні та обме­женні прав і свобод засудженого.    
  Профілактика правопорушень серед неповнолітніх — діяльність органів і служб у справах неповнолітніх, спеціальних установ для неповнолітніх, спрямована на виявлення й усунення причин та умов, що сприяють вчи­ненню неповнолітніми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих неповно­літніх на території України, в її окремому регіоні, в сім'ї, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем про­живання.
  Юридична відповідальність—це юридич­ний обов'язок (міра покарання) правопорушника зазнати примусового, від імені держави(суспіль­ства) на підставі закону або іншого нормативного акту, позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних) духовних чи особистих), які йому належали до факту правопору­-
  шення, з метою його попередження у перспективі та відновлення (чи відшкодування)  втрачених суб'єктивних прав на матеріальні та духовні ці­нності.     
  Захист прав, неповнолітніх, які всту­пили у конфлікт із законом, передбачено на міжнародному рівні; Організація Об'єднаних Націй прийняла низку документів безпосеред­ньо присвячених правам дитини та принципам правосуддя стосовно неповнолітніх.
  Міжнародна Конвенція про права дитини (1989 р.)      ..';. .,..,
  Стандартні мінімальні правила, що стосують­ся здійснення правосуддя стосовного неповнолітніх («Пекінські правила»,1985 р. )    затримання має використовуватися тільки ,як крайня  міра; мілі­ція та інший персонал правоохоронних органів, що мають справу з дітьми, повинні про­ходити спеціалізовану підготовку; необхідно мак­симально уникати поміщення підлітка в місця позбавлення волі.
  Керівні принципи для політичного захисту серед неповнолітніх, система освіти повинна  відповідати всебічним потребам дітей, особливо в зоні соціального ризику або таких, ,які. потре­бують соціального захисту ,і турботи; офіційне втручання у поведінку дитини має здійснюватися передусім у її інтересах; необхідно враховувати особливості підліткової поведінки, яка з віком змінюється; слід, максимально уникати вживан­ня таких термін як «дитина з відхиленнями», «злочинець», « потенційний злочинець « оскільки це створюєстійку передумову для небажаної  по­ведінки підлітка; потрібно активніше залучати суспільство для попередження правопорушень серед підлітків, а. до офіційних репресивних мір звертатися лише як до крайньої міри засоби ма­сової інформації повинні відповідально підходити до змісту матеріалів, які можуть негативно впли­вати на поведінку неповнолітніх
   
  Правила захисту неповнолітніх, засудже­них до позбавлення волі (1990 р.)
  Тюремне ув'язнення може застосовуватись як крайній захід; до суду з дитиною слід поводи­тись як із невинною; умови в місцях позбавлення волі повинні відповідати всім вимогам охорони здоров'я і людської гідності; підліток у місцях позбавлення волі повинен не рідше одного разу на місяць мати право зустрічатися з членами сім'ї та адвокатом, а спілкуватися поштою і теле­фоном, у будь-якому разі, два рази на тиждень;місця ув'язнення повинні інспектуватися людьми, які не відносяться до адміністрацій цих закладів.
  Анти суспільні дії неповнолітніх регулю­ють такі закони України:
• Кримінальний кодекс України від 05.04.04;
• Кримінально-процесуальний кодекс Укра­їни 2004 року;
• Цивільний кодекс України від 16.01.03;
• Кодекс України про адміністративні право­порушення від 07.12.84;
• Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.03;
• Закони України «Про попереднє ув'язнення» від 30.06.93;
• «Про органи і служби у справах неповно­літніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24.01.95;
• «Про порядок відшкодування шкоди, зав­даної громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 01.12.94;
• «Про правові засади цивільного захисту» від 24.06.04.
  Відповідальність неповнолітніх, їхніх
  батьків або осіб, які їх замінюють, згідно
  з Кодексом України про адміністративні
  правопорушення
  Адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент вчинення правопорушення досягли 16 років (ст. 12). Інтереси неповноліт­нього, котрий притягується до адміністративної відповідальності, згідно з вимогами ст. 270 мають право представляти його законні представники —батьки, усиновителі, піклувальники. Законні представники мають право знайомитися з мате­ріалами справи, заявляти клопотання, від імені неповнолітнього виносити скаргу за рішенням суду або посадових осіб, які розглядають справу.
  Права неповнолітніх осіб, які притягу­ються до адміністративної відповідальності, передбачені в ст. 268
  Ознайомитися з матеріалами справи про адмі­ністративне правопорушення; давати пояснення, подавати докази, заяви, клопотання; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекла­дача; при розгляді справи користуватися юридич­ною допомогою адвоката; оскаржити постанову
  по справі. І       
  Справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років, розгля­дають судді районних (міських) судів. За Кодек­сом України про адміністративні правопорушен­ня від 7 грудня 1984 року неповнолітні можуть нести відповідальність за такі діяння: ухилення від медичного огляду; дрібне розкрадання дер­жавного або колективного майна; ухилення від відшкодування заподіяних збитків; порушення на дорогах, загальних переїздах; пошкодженнятелефонів; торгівля з рук; дрібне хуліганство; розпивання спиртних напоїв у громадських  місцях і поява у нетверезому стані; азартні ігри, воро­жіння у громадських місцях; заняття проститу­цією; порушення громадського порядку; свідомоневірний виклик спецслужб; злісна непокора працівникам міліції тощо.
   
   
   
   
   
  ГРУПОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ
  БАТЬКІВ НА ТЕМУ «МИ ВІДПОВІДАЛЬНІ
  ЗА СВОЇ ВЧИНКИ ПЕРЕД ДІТЬМИ»
  Ваша власна поведінка — найвирішальніша  річ. Ви думаєте, що виховуєте дитину лише тоді,  коли з нею розмовляєте чи наказуєте її. Ви виховуєте кожну мить вашого життя навіть тоді, коли вас немає вдома.
  Життя прожити — не поле перейти. На  кож­ному кроці трапляються різні ситуації: і запла­новані людиною, і непередбачувані. Алё у кож­ній ситуації треба брати відповідальність за  свої вчинки, поведінку та навіть слова..
  Відповідальність—відображення став­лення суб'єкта до різних сторін навколишньої
  дійсності
  Бути відповідальним – означає усвідом­ленно думати наперед і намагатися передбачити, до чого може привести той чи інший вибір.
  У психологічній літературі відповідальність тісно пов'язують зі ставленням людини до дій­-
  сності. Згідно з цим підходом, багато людей бачать свої негаразди в інших людях,  ,долі, випадку, обставинах  - це люди екстраверти (переважають зовнішні показники ), чи навпаки, причини всього, що відбувається  в їхньому житті, покладають на себе це  інтроверти.
  Основними мотивами відповідальної по­ведінки особистості є суспільні (відповідальне ставлення до будь-яких доручень); моральне;самоствердження (задоволення  пов'язане з «добрими справами) та самореалізації (реалізувався як фахівець
  Компоненти відповідальності:
• емоційний компонент — переживання (не­спокій, стурбованість, тривога, докори сумління тощо), бажання допомогти іншим, почуття радості й задоволення за зроблені хороші вчинки, емпатія (співчуття, співпереживання);
• пізнавальний компонент—розуміння само­го предмета відповідальності, поглиблення знань про норми і правила відповідальної поведінки, знання законодавчої бази про шляхи реалізації відповідальності;
• практичний компонент — уміння брати від­повідальність на себе (виявляти ініціативу, дово­дити розпочату справу до логічного завершення).
  Завдання 1
  Визначте, які з перелічених якостей особис­тості найяскравіше характеризують відповідаль­ність?
  Батькам роздаються аркуші з переліком якос­тей, що характеризують відповідальну особис­тість.
  Виконання зобов'язань, обіцянок.
  Чесність.
  Відвертість.
  Пунктуальність.
  Старанність.
  Ініціативність.
  Принциповість.
  Толерантність.
  Самодисциплінованість.
  Терплячість.
  Витримка.
  Наполегливість.
  Громадянська свідомість, активність.
  Самостійність.
  Співпереживання.
  Інші якості – допишіть
   
   
   
  Обговорення з батьками:
• Які якості повинні переважати у відпові­дальної особистості?
• Чи всі ви дотримуєтеся тих якостей, що були вами зазначені?
• Якщо ні, то чому? Що вам заважає?
  —Перегляньте ще раз ці якості і зазначте вже для себе, які якості є у вашої дитини. Чи співпада­ють вони з вашим уявленням про відповідальну людину?
  — Чи впливає бажання бути відповідальним
  на ваше фізичне, духовне, розумове та соціальне
  зростання?
  Однією з ознак духовного зростання є ціле­спрямована поведінка. Зріла людина обдумує свої рішення і керується добрими намірами у власних вчинках.
   

1. Я несу відповідальність за все, що роблю.
2. Я несу відповідальність за виконання свої: функціональних обов'язків (для дитини — навчання,  для дорослого — робота)!.
3. Я несу відповідальність за своє шанобливі та чуйне ставлення до інших людей,
4. Я несу відповідальність за своє рідне місто державу та планету, на якій живу.
5. Я несу відповідальність за. дбайливе ставлення до навколишнього середовища.
   Зріла свобода передбачає  відповідальність за прийняті рішення, по-перше, перед самим со­бою, по-друге, перед іншими людьми.
   Людині, котра керується лише свободою дій і за які не несе ніякої відповідальності, здається, що вона може:

• швидко досягти результатів; '
• не мати наслідків за свої вчинки;
• вважати власні дії належними та законними. Це прояви незрілої свободи, яка призводить до різних обмежень, прийняття неправильних рішень, навіть може  зашкодити) іншим.
  Найчастіше діти під словом.. свобода» розумі­ють уседозволеність, безвідповідальність.
   
  Завдання 2  «Відповідальність—безвідпо­відальність»          
  Батьки отримують аркуші паперу з твердженнями та ситуаціями
  Інструкція. Зараз вам потрібно відмітити твердження, яке ,ви .вважаєте правомірна чи неправомірна. Потім порівняємо, як відповіли  ви, а  як діти.

 

№ з\п	Твердження, ситуація	Правомірна	неправомірна
1	Треба добре вчитися, щоб у майбутньому стати добрим фахівцем
2	Я виконаю поставлене завдання до наступного понеділка
3	Я поважаю твою думку, але в мене є своє бачення цих подій
4	Я не виконую це завдання, бо не маю часу
5	Я ніколи не кидаю на вулиці сміття, бо хочу , щоб село було  чистим
6	Я зобов’язаний виконувати те що мені говорять старші
7	Батьки не хочуть, щоб я з ними дружив
8	Я вважаю, що я завжди правий
9	Я хочу відвідувати ті заняття, які мені подобаються

Ми з вами повинні критично ставитися до вчин­ків школярів, наших дітей, майбутнього поколін­ня.

 Адже, як писав В- Сухомлинський. «уся справа в одній дуже важливій закономірності виховання. Якщо людину вчать добре — вчать уміло розумно, наполегливо, вимогливо, в результаті буде добро.

Учать зла (дуже рідко, але буває й таке) — в ре­зультаті буде зло. Не вчать ні добра, ні  зла— усе одно буде зло, бо людина народжується істотою, здатною стати людиною,  але не готовою людиною

 

Права та обов'язки учня

Кожна дитина має знати свої права та обов'яз­ки й відповідати за власні вчинки перед самою собою та перед іншими людьми(дорослими й од­нолітками).

Батьки отримують інформаційний аркуш «Права та обов'язки учня», з яким вони повиннісамостійно ознайомитися.

 

Учні мають право:

 

• обирати форми навчання, профілі, індивіду­альні програми, спрямовані на розвиток особис­тості, талантів і розумових та фізичних здібностей у їх найповнішому обсязі;
• користуватися навчально-виробничою, нау­ковою, матеріально - технічною, культурно-спор­тивною, побутовою, оздоровчою базою школи;
• на доступ до інформації в усіх галузях знань і професійної підготовки;        ^;  - і  jj
• брати участь у науково-дослідній,! експе­риментальній, конструкторській та інших видах науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;      
• особисто або через: своїх представників брати участь у шкільному самоврядуванні;
• брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-вироб­ничого процесу і дозвілля, побуту, оздоровлення учнів;
• брати участь у добровільних творчих студі­ях, клубах, гуртках, групах за інтересами, само­діяльних об'єднаннях;
• користуватися послугами закладів охорони здоров'я, засобами лікування, профілактики за­хворювань і боротьби з хворобами та недоїданням;
• вільно висловлювати погляди з усі» питань, що стосуються учнівського колективу; і  і
   
• користуватися благами соціального  забезпечення, включаючи соціальне страхування
• на захист від будь-яких форм експлуатації, насилля (психологічного, фізичного, расового, релігійного) від однолітків, батьків  опікунів  педагогічних працівників, дорослих, які порушують права чи принижують їхню честь; гідність.
• на безпечні й нешкідливі умови навчання та праці;           
• незалежно від статі, мови, релігії, націо­нального, етнічного чи :соціального: положення, майнового стану, стану здоров'я, місця народження учня, його батьків або його опікуна корис­туватися при захисті правами, передбаченими Конвенцією ООН про права дитинні :
•  
  Учні зобов'язані
   
• щодня відвідувати школу
• виконувати вимоги Статуту школи, правила внутрішнього розпорядку, дотримуватися діючого законодавства України; моральних, етичних норм співжиття;      
• систематично і глибоко ;оволодівати знаннями, практичними навичками.амиіглра4изюий,ноїомайстерністю,  підвищувати свій загальнокультурний рівень
   
• бережно ставитися до шкільного та суспіль­ного майна;   
• дбати про власну гігієну, зовнішній вигляд, загальний стан здоров'я;:
  Учитель. Ось і добігає кінця наша виховна година, на якій ми обговорювали важливі питання, що стосуються двох таких несумісних понять: дитина і злочин. Дійсно, пияцтво, алкоголізм, наркоманія — це обставини, які пов'язані зі злочинністю і правопорушенням. Адже більше половини всіх злочинів скоюється  в стані сп'яніння, і хуліганство, і навмисні посягання на особу і майно теж вчинюються переважно особами в стані сп'яніння. І що найбільше жахає, так це те, що неповнолітні опиняються в цих тенетах.
       І закінчити сьогоднішній урок мені хотілося б листом старшокласниці з м. Києва, яка опинилася вже за межею, коли потрібно нести кримінальну відповідальність. Ці слова, звернені до вас, її однолітків. Дівчина пише: «...Таких, як я, вже ніколи не переробиш, а ось ті, хто ще ніколи не ступав на цю стежину, себе не втрачайте. Придивіться до себе, допоможіть собі. І пам'ятайте, навколо вас є люди, яким ви не байдужі. Вони чекають на вас, щоб допомогти, подарувати любов, сподіваються на вашу відвертість і готові дати вам поради».     Тож давайте будемо дбати про себе. Адже майбутнє кожного з вас, саме  у ваших руках.