9 клас

Запуск, установка та видалення програм:	теорія	практика
Робота з дисками:	теорія	практика

Операційні системи (тест)

Основи роботи з дисками (тест)

Структура магнітних дисків

Сучасні жорсткі магнітні диски - це доволі надійні пристрої для дов­готривалого зберігання даних. Однак і вони потребують регулярного діаг­ностування й обслуговування.

У ході форматування - підготовки дисків до роботи - на їх поверхні, як правило, з обох сторін, розмічаються доріжки, уздовж яких і запису­ватимуться дані. Кожна доріжка має номер починаючи з нульового від зовнішнього краю диска (рис. 3.54).

Доріжки - це концентричні кола, кожне з яких розділяється на окремі ділянки - сектори. Сектор може містити до 512 байтів даних.

Сукупність доріжок з однаковими номерами на всіх поверхнях магнітних дисків одного пристрою називається циліндром. На початку кожної доріжки і кожного сектора під час форматування диска записуються службові дані, які дають змогу розпізнавати (ідентифікувати) цю доріжку і цей сектор.

У ході підготовки жорсткого магнітного диска до роботи створюються також розділи і логічні диски. Простір диска можна розділити на кілька частин, які на­зиваються розділами, або залишити неподільним. Розділів може бути не більше чотирьох. Кожний з розділів, у свою чергу, можна поділити на кілька логічних дисків. Логічний диск - це частина простору диска, з яким операційна система працює як з окремим диском. Користувач за допомогою спеціальної програми, наприклад fdisk, визначає, на скільки розділів і логічних дисків поділятиметься простір жорсткого магнітного диска.

Один з розділів диска позначають як активний. Дані про розділи диска і логічні диски зберігаються в таблиці розділів диска (англ. partition table), яка міститься в першому секторі нульової доріжки в складі так званого головного завантажу­вального запису (англ. master boot record).

Також на кожному диску створюються таблиця розміщення файлів - FAT для файлової системи FAT32 або MFT (англ. Master File Table - головна таблиця файлів) для файлової системи NTFS, а також коренева папка.

При роботі з магнітними дисками операційна система записує і зчитує дані кластерами. Кластер - це сукупність секторів диска, яка має унікальну адресу і є найменшим за розміром блоком даних, якими опе­раційна система обмінюється з диском. Для різних дисків кластер може мати різний розмір. Наприклад, у гнучких магнітних дисках до кластера входить один сектор, і відповідно його розмір дорівнює 512 байтів. У жорстких магнітних дисках кластер складається з кількох секторів, і його розмір може бути 1, 4 або 16 Кбайт, залежно від файлової системи, яку використовує операційна система. Якщо розмір файлу не кратний розміру кластера, то останній кластер, в який записано файл, частково не заповнений.

Перевірка дисків

Однією з операцій діагностуван­ня магнітних дисків є перевірка їхньої логічної структури та фізич­ного стану поверхні. Її можна здійснити, використовуючи програ­му перевірки дисків. Для запуску програми потрібно відкрити вікно Мій комп’ютер і, вибравши один з дисків, виконати Файл => Власти­вості => Сервіс => Виконати пе­ревірку. У вікні програми (рис. 3.55) можна встановити або відмінити два режими перевірки. При вста­новленому режимі Автоматично виправляти помилки файлової си­стеми програма самостійно виправ­ляє помилки у логічній структурі диска.

У ході перевірки логічної структури диска виконуються такі операції:

• перевірка правильності та цілісності сектора головного завантажуваль­ного запису;
• перевірка таблиці розбиття диска на розділи;
• перевірка таблиць розміщення файлів на диску;
• перевірка структури папок;
• пошук втрачених і спільних кластерів диска і деякі інші.

У режимі Перевіряти й намагатися відновити пошкоджені сектори після перевірки логічної структури диска здійснюється перевірка фізич­ного стану секторів. При цьому програма самостійно буде намагатися відновити дані з пошкоджених секторів і переміщувати їх до вільних не- ушкоджених секторів. Цей режим передбачає також, що виправлення помилок у логічній структурі диска буде здійснюватись автоматично, неза­лежно від того, чи встановлена позначка прапорця попереднього режиму.

В операційній системі Windows Vista для запуску програми перевірки дис­ка потрібно відкрити вікно Комп’ютер, вибрати один з дисків і потім кноп­ку Властивості. Після цього на вкладці Знаряддя вибрати кнопку Вико­нати перевірку.

Очищення дисків

При інсталяції ОС Windows на диск встановлюється також набір служ­бових програм, які використовуються для перевірки дисків, дефрагментації, відновлення системи та ін.

Використання програми Очищення диска дає змогу зменшити кількість непотрібних файлів на жорсткому диску, які накопичуються під час тривалої експлуатації. Ця програма очищує Кошик, видаляє тимчасові файли, файли, що були необхідні як проміжні при інсталяції програм, та інші об’єкти, які стали непотрібними.

Для запуску програми Очищення диска потрібно виконати Пуск => Усі програ­ми => Стандартні => Службові => Очи­щення диска. У вікні, що відкриється, необхідно вибрати диск для очищення і потім кнопку ОК. На наступному кроці програма:

• аналізує, від яких об’єктів можна звіль­нити диск, який розмір цих об’єктів;
• виводить список груп файлів, які можна видалити або стиснути без порушення ро­боти операційної системи (рис. 3.56). Користувач переглядає список Видали­ти такі файли і за потреби встановлює (або залишає встановленою) позначку прапорця біля тих груп файлів, які можна знищувати або стискати. Для виконання операції очищення дис­ка необхідно вибрати кнопку ОК.

В операційній системі Windows Vista для запуску програми Очищення диска необхідно виконати Запуск => Усі програми => Стандартні => Си­стемні інструменти => Очищення диска. Відкриється вікно Параметри очищення диска (рис. 3.57), в якому можна обрати файли, від яких буде очищатися диск, - лише файли цього користувача чи файли всіх користувачів цього комп’ютера. Наступний крок - вибір диска для очищення. Інші дії проводяться аналогічно до дій в ОС Windows  ХР.

Дефрагментація дисків

Більшість файлових систем передбачають, що кожний файл під час за­пису на диск розбивається на окремі частини - фрагменти. Розмір фраг­ментів дорівнює розміру кластера диска (512 байтів і більше).

При початковому заповненні диска, коли файли тільки записуються на диск, вони розміщуються послідовно один за одним у сусідніх класте­рах. Однак при частих операціях запису і видалення файлів виникає си­туація, коли файли розбиваються на фрагменти, які записані не в сусідніх кластерах.

Наприклад, спочатку був записаний файл текст1.doc, який розміщу­вався у трьох кластерах, потім був записаний ще один файл текст2.doc, який розміщувався у п’яти наступних кластерах (рис. 3.58, а). Згодом перший файл було видалено і звільнено три перші кластери (рис. 3.58, б). Далі було записано файл текст3.dос, що мав розмір п’яти кластерів. Для запису цей файл було розбито на дві частини (фрагменти). Перша части­на розміром у три кластери була записана у кластери, що звільнилися після видалення першого файлу, а друга (два кластери) - записана у вільні кластери після другого файлу (рис. 3.58, в). Чим частіше викону­ються операції запису та видалення файлів, тим більшою стає кількість фрагментів файлів, які знаходяться у несусідніх кластерах.

Процес розбиття файлу на кілька частин, які записуються не в сусідні кластери диска, називається фрагментацією файлу.

А процес збільшення кількості фрагментованих файлів на диску називається фрагментацією диска.

Фрагментація файлів призводить до зниження продуктивності роботи комп’ютера, оскільки для зчитування таких файлів потрібно переміщу­вати пристрої зчитування до різних ділянок диска.

Для усунення такої ситуації та прискорення обміну даними з дисками потрібно періодично виконувати дефрагментацію дисків. У ході дефрагментації спеціальна програма намагається розмістити кожний з файлів у су­сідніх кластерах диска. Запустити цю програму можна, виконавши Пуск => Усі програми => Стандартні => Службові => Дефрагментація диска.

У вікні програми необхідно вибрати диск, для якого буде проводитися дефрагментація. Потім слід вибрати операцію, яка буде проведена, - аналіз потреби в дефрагментації диска (кнопка Аналіз) або виконання дефрагментації (кнопка Дефрагментація). Після здійснення аналізу не­обхідності проведення дефрагментації на екран буде виведено відповідне повідомлення (рис. 3.59) і заповнена діаграма Приблизна ступінь вико­ристання диска до дефрагментації.

Користувач може також переглянути звіт про стан фрагментації диска (кнопка Перегляд звіту). Якщо користувач прийме рішення про прове­дення дефрагментації, то він повинен вибрати кнопку Дефрагментація. Хід дефрагментації відображається на діаграмі Приблизна ступінь вико­ристання диска після дефрагментації.

В операційній системі Windows Vista для запуску програми дефрагмен­тації диска потрібно:

1. Відкрити вікно Комп’ютер
2. Вибрати один із дисків.
3. Вибрати кнопку Властивості.
4. Вибрати кнопку Виконати дефрагментацію на вкладці Знаряддя.
5. Вибрати кнопку Дефрагментувати у вікні Програма дефрагментації диска (рис. 3.60).

У Windows Vista не виводиться додаткова інформація про хід дефрагментації.

Контрольні точки відновлення операційної системи

Під час роботи користувач може вносити зміни в налаштування опе­раційної системи або проводити інсталяцію програм. В окремих випад­ках це може призвести до порушення стабільності в роботі операційної системи. У ЛУтсІолув ХР є спеціальна програма, яка забезпечує повернен­ня до тих налаштувань системи, які були за стабільної роботи комп’ютера.

Ця програма має назву Відновлення системи, і вона автоматично ство­рює копію налаштувань операційної системи, яка називається контроль­на точка відновлення операційної системи. Контрольні точки відновлен­ня, які створюються без участі користувача, називаються системними. Користувач може додатково створити контрольну точку відновлення перед внесенням змін до налаштувань операційної системи, оновлення операційної системи або встановлення іншого програмного забезпечення. Для цього потрібно виконати такий алгоритм:

1. Запустити на виконання програму Відновлення системи (Пуск => Усі програми =>Стандартні =>Службові =>Відновлення системи).
2. Вибрати перемикач Створити точку відновлення у вікні програми Відновлення системи.
3. Вибрати кнопку Далі.
4. Увести в поле Опис контрольної точки відновлення текст опису (наприклад, «До інсталяції нового драйвера системної плати»).
5. Вибрати кнопку Створити.
6. Дочекатися повідомлення про створення точки відновлення і вибра­ти кнопку Закрити.

Якщо виникла потреба скасувати зміни налаштувань операційної си­стеми, то необхідно виконати відновлення попереднього стану ОС, тобто виконати дії за таким алгоритмом:

1. Закрити усі відкриті програми.
2. Запустити на виконання програму Відновлення системи (Пуск => Усі програми => Стандартні => Службові => Відновлення системи).
3. Вибрати перемикач Відновлення попереднього стану комп’ютера у вікні програми Відновлення системи.

4. Вибрати кнопку Далі.
5. Вибрати у календарі (рис. 3.61) дату потрібної контрольної точки відновлення (вони виділені напівжирним шрифтом).
6. Вибрати у списку назву контрольної точки відновлення.
7. Вибрати кнопку Далі.
8. Переглянути застереження про особливості операції відновлення системи.
9. Підтвердити виконання процедури відновлення системи вибором кнопки Далі.
10. Дочекатися повідомлення про завершення відновлення і переза­вантаження операційної системи.

Відновлення системи не впливає на збережені дані користу­вачів (файли документів, електронні повідомлення тощо).

В операційній системі Windows Vista для створення контрольної точки відновлення потрібно виконати такий алгоритм:

1. Запустити програму Відновлення системи (Запуск => Усі програми =>
2. Стандартні => Системні інструмен­ти => Відновлення системи).
3. Вибрати Захист системи.
4. Вибрати кнопку Створити вкладки За­хист системи вікна Властивості си­стеми (рис. 3.62).
5. Увести в поле опис контрольної точки відновлення.
6. Вибрати кнопку Створити.
7. Дочекатися повідомлення про ство­рення точки відновлення і вибрати кнопку ОК.

Для відновлення системи потрібно від­крити закладку Захист системи вікна Властивості системи описаним вище спо­собом і вибрати кнопку Відновлення си­стеми. Подальші дії аналогічні до дій в опе­раційній системі Windows ХР.

 

9 клас. Урок 15. Збереження даних на знімних носіях from StAlKeRoV

Варіант І

У завданнях 1 – 4 оберіть одну правильну відповідь (0,5 балів)

1. Вкажіть неправильне ім'я файла.

1. реферат 1.doc
2. реферат.d\c
3. реферат1.txt
4. рефе123т.bmp

2. Яке розширення мають виконувані файли?

1. bmp,.sys
2. .exe,.txt 
3. .com,.sys 
4. .com,.exe

3. Укажіть дію, яка виконуватиметься при перетягуванні мишкою, якщо вказівник мишки має вигляд 

1. створення ярлика
2. копіювання
3. переміщення
4. видалення

4. Які символи дозволені у назві файла?

а) d 3; \ & i? : * 

б)  d  3  @  \  &  i  2  /  *

г)  u  p  @  3  $  %  (  1  _

д)  %  d  &  (  )  e  <  >  *

У завданнях 5 –7 оберіть кілька (від 2 до 5) правильних варіантів відповіді (1 бал)

5. Як створити папку на вільному місці вікна диску або іншої папки?

1. з допомогою смуги прокручування;
2. через контекстне меню - Создать;
3. меню Файл - Создать;
4. меню Вид - Создать;
5. з області Задачи для файлов и папок.

6. Укажіть види вікон.

1. вікна додатків;
2. робочі вікна;
3. діалогові;
4. довідкові;
5. інформаційні.

7. Укажіть, які об'єкти можуть бути запаковані в архівований файл.

1. один файл або декілька файлів
2. папка, що містить лише файли
3. папка, що містить файли та вкладені папки
4. вміст системної папки Кошик (Корзина)
5. декілька файлів і папок

У завданнях 8 –9 до кожного варіанта умови, позначеного літерою, оберіть один правильний варіант відповіді, позначений цифрою (1,5 бали)

8. Поставте у відповідність назвам елементів діалогових вікон їхні зображення.

9. Установіть відповідність між розширенням файлу та програмою, якою цей файл можна відкрити.

А).txt	1) аудіопрогравач
Б).zip	2) графічний редактор
В).bmp	3) текстовий редактор
Г).sys	4) архів
Д).mp3	5) операційна система

 Завдання відкритої форми (2 бали)

10. Чим копіювання файлів відрізняється від переміщення? Вкажіть всі відомі вам способи переміщення файлів.

Варіант ІІ

У завданнях 1 – 4 оберіть одну правильну відповідь (0,5 балів)

 1.Вкажіть правильне ім'я файла.

1. letters/txt
2. letters*txt
3. letters.doc
4. letters:txt

2. Яке розширення мають текстові документи?

1. .exe,.txt 
2. .com,.sys 
3. .txt,.doc 
4. .com,.exe

3. Для чого створюють ярлик?

1. Для швидкого друкування потрібного документа.. 
2. Для швидкого зберігання потрібного об'єкта.
3. Для швидкого пошуку потрібного об'єкта.
4. Для швидкого редагування потрібного об'єкта.

4. Які символи дозволені у назві файла?

1.   u  p  @  3  $  %  (  1
2.  d  3  @  \  &  i  2  /  *        
3.   d 3; \ & i? : *
4.  ^  *  (  f  )  2  %  ~  1

У завданнях 5 –7 оберіть кілька (від 2 до 5) правильних варіантів відповіді (1 бал)

5. Як відкрити вікно папки або програми?

1. через контекстне меню – Открыть с помощью;
2. з допомогою смуги прокручування;
3. меню Файл - Открыть;
4. меню Вид - Открыть;
5. виконати два рази клацання мишкою.

6. Укажіть елементи діалогового вікна.

1. прапорець;
2. лічильник;
3. сторінка;
4. вкладка;
5. кнопка.

7. Укажіть можливі розширення архівованих файлів.

1. zip
2. tmp
3. rаr
4. txt
5. exe

У завданнях 8 –9 до кожного варіанта умови, позначеного літерою, оберіть один правильний варіант відповіді, позначений цифрою (1,5 бали)

8. Поставте у відповідність назвам елементів діалогових вікон їхнє призначення.

А) Перемикач	1) для встановлення (уведення) значення числового параметра
Б) Прапорець	2) для вибору одного з кількох взаємовиключних варіантів
В) Список	3) для вибору певного об'єкта або варіанта дій
Г) Текстове поле	4) містить кілька значень, з яких можна вибрати лише одне
Д) Лічильник	5) для введення тексту

9. Установіть відповідність між розширенням файлу та програмою, якою цей файл можна відкрити.

А).avi	1) відеопрогравач
Б).doc	2) графічний редактор
В).jpg	3) текстовий редактор
Г).drv	4) архів
Д).rar	5) операційна система

Завдання відкритої форми (2 бали)

10. Вкажіть всі відомі вам способи видалення файлів. Якою командою можна видалити файл без переміщення його у Корзину?