11 клас

Презентація до уроку №3 "Використання формул" from gtmizyuk

Урок підготувала та розробила

вчитель інформатики

Кривко Наталія Валеріївна

Тема: Використання найпростіших формул. Посилання на клітинки і діапазони клітинок. Практична робота №3. Використання формул в електронних таблицях.

Клас: 11

Мета:

ü навчальна: дослідити поняття «формула» в Excel; повторити правила техніки безпеки в комп’ютерному класі; перевірити навички учнів роботи з електронними таблицями; навчити учнів розв’язувати прикладні задачі, використовуючи формули в Excel;

ü розвивальна: розвивати логічне мислення, просторову уяву, увагу, пам'ять, розумову активність, інтуїцію, пізнавальну самостійність, пізнавальний інтерес, потребу в самоосвіті, ініціативу, творчість, обґрунтованість суджень;

ü виховна: виховувати інформайційно-освічену людину, розуміння ролі інформатики в житті, виховувати зібраність, самовладання, комунікативність (уміння працювати в колективі).

Обладнання: програма Microsoft Excel, картки із завданнями, роздаткові матеріали, мотузка, прищіпки, кольоровий папір, маркери.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель: Діти, сьогодні ми продовжуємо з’ясовувати, хто може найкраще застосувати свої знання про програму Excel для того, щоб допомогти своїм вчителям.

Але спочатку давайте згадаємо, що ми вже знаємо про Excel.

ü Як створити нову книгу в Excel?

ü Яку структуру має електронна таблиця?

ü Як Excel ділить аркуші на сторінки?

ü Яку команду треба виконати для попереднього перегляду?

ü Які типи даних може містити таблиця Excel?

ü Як об’єднати кілька комірок Excel в одну?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вправа «Велике прання»

Кожен з учнів отримує теоретичний матеріал, який він повинен опрацювати та виділити в ньому головне. Основні думки необхідно записати на кольоровому папері маркером. Учні разом з вчителем визначають, яку думку можна вважати головною, потім по черзі виходять до дошки та прищіпкою закріплюють папір з відповідною інформацією на мотузці, яку заздалегідь підготував вчитель. Головні думки учні переписують собі в зошити.

Новий матеріал

Розглянемо правила створення та використання формул. Формула в табличному процесорі – це вираз, що починається із символу « = », після якого розміщують послідовність констант, значень, знаків арифметичних дій і операцій порівняння, функцій, а також адрес клітинок або їх діапазонів.

Знаки арифметичних операцій і операцій порівняння, які можна використовувати у формулах:

Арифметичні операції		Операції порівняння
Піднесення до степеня	^	Менше	<
Множення	*	Більше	>
Ділення	/	Дорівнює	=
Додавання	+	Менше або дорівнює	<=
Віднімання	–	Більше або дорівнює	>=

Якщо формула містить кілька операцій, то дії виконуються в порядку зменшення їх пріоритету: спочатку піднесення до степеня (^{^}), потім — множення та ділення (* та /), а потім — додавання та віднімання (+ та –). Операції з однаковим пріоритетом виконуються в порядку їх запису зліва направо. Порядок виконання операцій можна змінити за допомогою круглих дужок.

Формули зазвичай пов'язують значення одних клітинок зі значеннями інших. Використані у формулі адреси клітинок називаються посиланнями.

Формули можна вводити безпосередньо до клітинок. Для цього потрібно клацнути на потрібній клітинці та ввести до неї формулу (наприклад, =А1+А2-А3). Адреси клітинок слід уводити латинськими літерами (несуттєво, великими чи маленькими).

Для швидкого введення посилань використовується метод «наведіть і клацніть» (point-and-click): замість того, щоб вводити адресу з клавіатури, достатньо клацнути відповідну клітинку – її буде обведено пунктирною рамкою, а у формулі відобразиться адреса.

У клітинці, куди введено формулу, відображається лише результат її обчислення, але якщо клацнути цю клітинку, то в рядку формул можна побачити саму формулу. Для перегляду формул безпосередньо на робочому аркуші слід перейти в режим відображення формул, скориставшись комбінацією клавіш Ctrl+’.

Формули, як і інші дані, можна редагувати, копіювати, переміщувати, вирізати та видаляти. Відредагувати формулу можна одним із двох способів:

ü у рядку формул: виділити клітинку з формулою, клацнути мишею в рядку формул (з'явиться курсор уведення), відредагувати формулу, натиснути клавішу Enter;

ü у самій клітинці: двічі клацнути лівою кнопкою миші клітинку з формулою (у ній з'явиться курсор уведення), відредагувати формулу, натиснути клавішу Enter.

Формули копіюють так само, як і значення: за допомогою буфера обміну або протягуючи над діапазоном маркер автозаповнення, розміщений у правому нижньому куті формули. В обох випадках основною особливістю копіювання формул є те, що використані в них адреси автоматично зсуваються. Наприклад, якщо формула у клітинці Е4 містить посилання на клітинки С4 і D4, то після копіювання у клітинку Е5 вона міститиме посилання на клітинки С5 та D5, після копіювання у клітинку Е6 – на клітинки С6 та D6 і т. д. Проте не завжди бажано, щоб під час копіювання формули всі посилання в ній зсувалися. За необхідності «зафіксувати» якусь частину посилання перед нею слід увести символ $. Залежно від того, чи зафіксовано посилання або його частину, виділяють три різновиди посилань: абсолютні, відносні та мішані.

У відносному посиланні не зафіксовано жодної його частини (наприклад: A3). Тому у випадку копіювання формули обидві частини такого посилання можуть змінюватися (воно може перетворитися, наприклад, на В4, С5 і т. д.).

Додавши перед номером рядка символ $ (наприклад: А$3), отримаємо мішане посилання. У такому посиланні під час копіювання може змінюватися тільки перша його частина (В$3, С$3 тощо). Якщо знак $ додати тільки перед позначенням стовпця, то також матимемо мішане посилання, але змінюватиметься лише його друга частина ($АЗ, $А4 тощо).

Коли знак $ додано і перед позначенням стовпця, і перед номером рядка (наприклад: $А$3), то це абсолютне посилання. У разі копіювання формули до іншої клітинки таке посилання залишиться незмінним.

За умовчанням програма Excel сприймає посилання у формулах к відносні. Змінити тип посилання під час уведення формули можна за допомогою клавіші F4.

IV. Виконання практичних завдань.

Нам необхідно розв’язати таку задачу: кожен вчитель отримує зарплатню залежно від кількості годин, які він викладає. Відомо, що зарплатня вчителя обчислюється за формулою: Z=K*P (Z – розмір заробітної плати, K – кількість годин на місяць, P – оплата за 1 годину). Допоможіть обрахувати, яку заробітну плату отримують вчителі.

Створіть таблицю за зразком. Дослідіть, які формати необхідно надати даним у комірках. Виконайте відповідні обчислення у комірках D2:D11.

Дехто з вчителів планує на канікулах поїхати за кордон, тому ви маєте допомогти перевести суми заробітної платні у долари. Для цього в комірку В 13 введіть курс долара, а в комірках Е 2:Е 11 виконайте відповідні обчислення.

Учитель: Які посилання ви використовували при виконанні завдань? Чому при виконанні другого завдання доцільніше використати абсолютне посилання?

Вправи для очей (через 15 хв роботи за комп’ютером)

1. Заплющити очі, не жмуритися, рухати очними яблуками по колу.

2. Очима малювати латинську літеру «V»: подивитися вгору вліво, вниз, угору вправо, вниз.

3. Сильно зажмуритися, розплющити очі.

4. Заплющивши очі трьома пальцями промасажуйте очні яблука.

5. Подивитися прямо перед собою.

6. Приблизно 30 с швидко моргати, потім стільки ж дивитися, не моргаючи.

Учитель: Наступне завдання, яке ми виконаємо – створення розкладу дзвінків.

Створіть таблицю за зразком. Для діапазону B 3: D 10 встановіть формат Час. До клітинки С 12 введіть тривалість уроку. Клітинки А 3: А 10 заповніть за допомогою маркера автозаповнення. Зверніть увагу, яка формула введена до комірки С 3. В комірку В 4 самостійно введіть формулу для обчислення часу початку другого уроку.

V. Підведення підсумків.

Учитель: Молодці! Ви сьогодні гарно попрацювали!

Учитель відзначає тих учнів, які найкраще впоралися із завданням. Учні зберігають виконані практичні роботи у свої папки, отримують оцінки.

VІ. Повідомлення домашнього завдання.

Вдома необхідно створити таблицю витрат за тиждень. Оформити за бажанням. Підрахувати загальну суму витрат. Якщо трапляються однакові покупки, обчислювати за формулою: кількість покупок*вартість 1-ї покупки